Mom's Coffee coffeeshop

08/04/2021

Дорогі наші відвідувачи!
Наша маленька кав'ярня відчинила свої двері на Нижньому валу, 7-9 12 квітня 2013 р. і от саме 12 квітня цього року вона, на жаль, не відкриється.....
Так сталося, що за 8 років до нас заходили на каву різні люди, де-які стали нашими друзями, навіть більше - цілі родии стали нашими)))). Єва і Олексій Сироткіни, Жєнєчка, Свєта Сідорови, Люся і Юля, Олнка Кліманченко і її подруги, Дмитро-великий), Оксана і Павло....вибачте, якщо про когось не згадали)))). Ми завжди раділи вашим успіхам, і співчували якимсь негараздам. Дуже хотіли зігріати нашою кавою і смаколиками не тільки смакові рецептори, а й ваші душі)))
Дякуємо, що буди з нами! Хай вам щаститть и до нових зустрічей!!!!!!

13/11/2020

09/11/2020

Гарного всім настрою на весь тиждень!

21/10/2020

Осене, зіграй на павутинці.
Осене, на крапельках зіграй.
Упади листочком до травиці,
Для пісень мотивів назбирай.
Осене, чутливістю розлийся.
Осене, не хмур багряних брів.
Бо прозорим ранком на узліссі
Я тебе задумливо зустрів.
Пролітали роздуми і дати,
Завмирали всі календарі.
Так хотілось слухати й мовчати,
Потопати у ліричній грі.
І червонооко опадали
Яблуневі, стиглі вже плоди.
Я дійшов до першого начала
І вернувсь принадливо сюди.
Ні, не згадуй помилок печальних,
Перейди незвідану межу.
Все одно на всіх дорогах дальніх
Я про тебе січням розкажу.
Снігопад міняє листопади,
Ти відходиш, схована в парчу.
Лиш звучать осінні серенади
У гарячім серці досхочу.
Юрій Тітов

30/09/2020

Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить.
Бляшаний звук води, веселих крапель кроки.
Ще мить, ще мить, ще тільки мить і мить,
і раптом озирнусь, а це вже роки й роки!

А це уже віки. Ніхто уже й не зна,
в туманностях душі, чи може, Андромеди -
я в мантіях дощу, прозора, як скляна,
приходжу до живих і згадую про мертвих.

Цілую всі ліси. Спасибі скрипалю.
Він добре вам зіграв колись мою присутність.
Я дерево, я сніг, я все що я люблю.
І може, це і є моя найвища сутність.

#ЛінаКостенко Бачити менше

10/09/2020

Осінніх днів оранжеві відтінки.
Яке прекрасне й світле відчуття -
Заглибитись в прозорий плин буття,
Перегорнуть його нову сторінку.
Всі сумніви, усі бездумні вчинки,
Усі мої наївні почуття
Поринули назавжди в забуття.
Всім тілом до найменшої клітинки
Вбираю світло ніжне і ясне
І вірю: доля нас не обмине.
А що у нашому житті було -
Минулося і жалкувать не треба,
Бо в серці залишилося для тебе
Несповідиме осені тепло.
Лариса Петрова

Л

30/08/2020

Со вкусом осени рассветы.
Со вкусом осени закат.
А Август дарит нам букеты,
как-будто в чём то виноват.
В них столько солнца, столько света.
В них столько нежности,любви.
Что забываю,что у Лета
остались считанные дни.
-----
Ирина Дельва

28/08/2020

Три дні до осені. Три дні..
Розкішно квітнуть чорнобривці.
Звучать мелодії сяйні,
Коханням сповнені по вінця.
Та час шепоче:"Прощавай,
Пора омріяна й щаслива --
Надії світанковий рай
І полуднева тепла злива!"
Три дні до осені, три дні...
Звучать мелодії сяйні.
Три дні до осені, а там
Вогнем забагряніють клени.
І шлях новий устеле нам
Осіннє золото червлене.
Так хочеться, щоб повсякчас
Життя відлунювало сміхом.
Коли розлучить доля нас.
Прошу, не поминайте лихом.
Три дні до осені, три дні...
Звучать мелодії сяйні.
Лариса Петрова

K